Науково-дослідний відділ фондів
Науково-дослідний відділ фондів забезпечує збереження, облік та наукове вивчення нових надходжень та предметів музейної колекції, що знаходяться як в постійній експозиції музею, так і у фондосховищах. Загалом, фондова збірка музею нараховує близько 180 тисяч музейних предметів. Найбільша за чисельністю археологічна колекція зберігає 36 тисяч предметів матеріальної культури від палеоліту до середньовіччя. Особливою гордістю є комплекси зі скіфських курганів, досліджених археологами музею; колекція кераміки та малої пластики трипільської культури з поселень Тальянки, Майданецьке, Чичиркозівка.
Нумізматична колекція, що нараховує близько 14,5 тисяч музейних предметів, представлена давньоримськими монетами кінця ІІ ст. до н.е. – початку ІІ ст. н.е.; арабськими дирхемами 700 – 800 років, срібними гривнями новгородського типу; грошовими знаками Європи, Росії ХVІ – ХХІ ст.
Музейний фонд пам’яток писемності був сформований цінними рукописними та друкованими матеріалами і налічує 26,5 тисяч музейних предметів. Окрасою фонду є зібрання старовинних друкованих книг та рідкісних видань XVI - першої половини XIX ст., що налічує 206 екземплярів. Перлиною фонду є рукописний список Пересопницького Євангелія 1571 р.
У фондах музею також зберігається цінна колекція етнографічних матеріалів, зібрана на Правобережжі та Лівобережжі Середнього Подніпров’я. Значну частину фонду складає зібрання вишитих і тканих рушників, яке становить 1,5 тисячі одиниць. Музей володіє чималою збіркою народних ікон, народних картин, портретів Т.Г.Шевченка. Гордістю колекції є найбільш повна шевченкіана, представлена у книгах, листівках, творах образотворчого мистецтва.
Природничі фонди у кількості 17 тисяч одиниць включають цінну оологічну колекцією Носаченка О.В., ентомологічну колекцію Кушніренка Є.Ф., палеонтологічну, мінералогічну колекції, доповнені опудалами різних тварин і птахів, виготовленими на початку ХХ ст.
Основним джерелом поповнення музейної колекції є науково-дослідна та збиральницька робота фахівців музею: археологів, етнологів, істориків та мистецтвознавців, а також подарунки жителів Черкащини та гостей.
Науково-дослідний відділ природи та археології краю
Основними напрямками науково-дослідницької роботи відділу природи є вивчення природних ресурсів Черкаської області, їх використання і охорони, історії ботанічних і зоологічних досліджень, заповідної справи в краї, вивчення і каталогізація фондових колекцій, складання тематичних картотек.
Ці завдання реалізуються шляхом організації експедиційних виїздів в природні біотопи, роботи з архівними і фондовими матеріалами, а також з літературними джерелами в наукових бібліотеках.
Важливою частиною науково-дослідницької роботи є опрацювання і здача у фонди зібраного гербарного, ентомологічного, палеонтологічного, мінералогічного, фотографічного матеріалу. Результати досліджень є основою для підготовки публікацій, створення нових музейних експозицій, виступів на наукових конференціях, радіо і телебаченні.
Сектор археології
Черкаський краєзнавчий музей має одну з найбільших в Україні археологічних колекцій, яка нараховує більш як 33 тисячі артефактів різних епох – від кам’яного віку до новітнього часу. Результати археологічних досліджень, здійснених від кінця ХІХ до початку ХХІ століття, дозволяють висвітлити в археологічній експозиції основні етапи історичного розвитку на території нашого краю, а саме: заселення території Черкащини першими людьми неандертальського типу; пізній палеоліт; розвиток технологій життєзабезпечення у епоху мезоліту-неоліту; трипільський розквіт; культури епохи бронзи у нашому краї; розвиток військових та державницьких структур в епоху скіфів та сарматів; пам’ятки зарубинецької культури на території Черкащини; черняхівські пам’ятки нашого краю; епоха переселення народів та формування перших державних утворень; наш край у давньоруський час. Використовуються археологічні знахідки і для ілюстрування більш пізніх історичних епох на території краю, наприклад зразки будівельної кераміки – у експозиції від сер. ХVІІ ст. до І пол. ХХ ст.
Науково-дослідний відділ історії краю
Основні напрямки роботи відділу є:
- історія Черкащини з литовської доби - поч. ХХІ ст.;
- розвиток козацтва на теренах краю;
- духовна та матеріальна культура українців Середнього Подніпров’я.
Науково-дослідний відділ історії краю має такі сектори:
- воєнної історії
- новітньої історії
Протягом 2005 – 2020 рр. науковими співробітниками відділу створено нові експозиційні комплекси та виставки, присвячені діячам науки, культури, спорту та історичним постатям, які проживали чи народилися на Черкащині (Владислав Городецький, Іван Піддубний, Кирило Стеценко, Кароль Шимановський та ін.), а також розвитку економіки та промисловості краю.
Співробітники відділу входили до оргкомітету зі створення музеїв Тараса Шевченка (с. Мошни, Черкаського району) та Григорія Сковороди (с. Коврай, Золотоніського району).
Сектор воєнної історії
Науковці сектору досліджують хід бойових дій на території Черкаського регіону в роки Другої світової війни 1939-1945 рр., особливості нацистського окупаційного режиму на Черкащині, участь наших земляків у русі Опору проти нацизму, долі та життєві шляхи наших земляків – учасників війн та збройних конфліктів у другій половині ХХ ст. Уродженці Черкащини відзначились у найбільших битвах Східного фронту Другої світової війни, зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом у Європі та над Японією на Далекому Сході. Імена видатних черкащан, генералів І.Д. Черняховського, І.Н. Степаненка а також Героя України К.М. Дерев`янка записані золотими літерами у літопису військової слави України.
Важливим та актуальним напрямком наукових досліджень є вивчення участі наших земляків у війні на сході України з 2014 року і по сьогодення. Наші земляки – воїни добровольчих батальйонів та військовослужбовці Збройних сил України зі зброєю у руках захищали незалежність України у боях під Іловайськом, Дебальцеве, обороняли Донецький аеропорт. Громада та волонтерські організації з Черкащини з початку війни надавали значну допомогу бійцям на фронті.
За підсумком наукових досліджень та зібраних матеріалів вносяться доповнення до постійних експозицій, створюються тематичні виставки, проводяться лекції та тематичні екскурсії.
Сектор новітньої історії
Всебічне вивчення історії Черкащини з 1917 р. і до сьогодення лежить в основі роботи сектору новітньої історії. Пріоритетними напрямки є дослідження Української революції 1917-1920 рр. на теренах краю, зокрема ролі черкащан в державотворчих процесах доби Центральної ради, Гетьманату, Директорії, руху Вільно козацтва та повстанства в революційну добу; висвітлення злочинів тоталітарної радянської держави в часи Голодоморів 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр., політичних репресій 1920-1930-рр на теренах краю та репресій проти уродженців Черкащини поза межами області; діяльності дисидентів, зокрема, В.М. Чорновола, особливостей розвитку регіону в добу Незалежності та його соціально-економічного, суспільно-політичного стану на сучасному етапі.
За результатами цих досліджень, на основі фондових і архівних матеріалів створені пересувні та стаціонарні виставки: «Опір Геноциду», «60-років Черкаській області: Люди. Факти. Події», «Черкащина в боротьбі за незалежну українську державу», що експонуються як в музеї, так і в навчальних закладах міста. До сторіччя Української революції оновлено експозицію залу «Національно-визвольні змагання та духовне відродження краю 1917-1930 рр.». Впродовж останніх років зібрано велику кількість матеріалів по суспільно-політичному життю краю, зокрема, пов’язаних з революційними подіями на Майданах в Києві та регіоні, що лягли в основу експозиції «Майдан очима черкащан».
Проводяться тематичні екскурсії, лекції на теми: «Національно-визвольні змагання 1917-1920 рр.», «За Україну, за її волю, за честь і славу за народ», «Становлення та діяльність УАПЦ на Черкащині», «Герой України В. М. Чорновіл», «Голодомор на Черкащині 1932-1933 рр. мовою фактів», «Революція гідності і Черкащина», «Вінок лавровий, вінок терновий» («Розстріляне відродження»). Працівниками сектору новітньої історії організовуються різноманітні заходи з нагоди визначних та пам’ятних дат: бою під Крутами, Днів Соборності, Конституції та Незалежності України, Дня Прапора, пам’ятних днів жертв Голодомору і політичних репресій, Дня захисника Вітчизни та дня Української Армії.
Науково-дослідний відділ етнології
Науково-дослідний відділ етнології вивчає найпоширеніші ремесла, промисли та заняття на Черкащині кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Експозиція відділу етнології розміщена у трьох залах музею. Матеріальні експонати доповнені фольклорними записами та фільмами, які демонструються з екрану під час огляду залів. Окремим напрямком роботи є відтворення обрядів, звичаїв та традицій через інтерактивні заходи, лекції, заняття.
Експозиція відділу етнології знайомить із найпоширенішими ремеслами, промислами Черкащини: прядильно-ткацьким, вишивкою, гончарством, ковальством, стельмаством, теслярством, бондарством, лозоплетінням, писанкарством, землеробством, бджільництвом в системі народного календаря з розкриттям обрядів та звичаїв, технік та технологій виготовлення.
Зали побудовані за принципом колекційного показу. Матеріали зібрані на території Черкащини і датуються кін. XIX – поч. XX ст.
Досить широко в експозиції представлено вишивку кін. XIX – поч. XX ст. в елементах традиційного одягу та інтер’єрних речах.
Регіональні особливості Лівобережної і Правобережної Черкащини яскраво демонструють комплекси народного одягу.
Доповнює тему вишивки на одязі вишивка інтер’єрних речей: скатерок, підзорів та рушників.
Цікавим експозиційним комплексом є ковальство. У кінці XIX – початку XX ст. на Черкащині майже в кожному селі була кузня, а інколи їх функціонувало до п’яти.
Ковалі тісно співпрацювали із стельмахами, які виготовляли конструктивні деталі до возів та саней. Привертають увагу ярма для двох волів та люшні, що вміщують різьблену орнаментацію.
Досить широко представлено посуд із дерева, різний за призначенням та розмірами.
Привертають увагу речі виготовлені технікою плетіння (знаряддя рибальства, предмети домашнього вжитку). Серед різноманіття кошиків – кошики з плоским бочком для сушіння ложок біля печі, а також засоби лову риби: “кобза”, “верша”, “скрипка”, “садок”.
Гончарні вироби ІІ-ї половини XIX – початку XX сторіччя репрезентує дуже давня за походженням чорнолощена (сива, димлена) кераміка (с. Пастирське Смілянського району). На теперішній час практично жоден осередок гончарства не функціонує. Привертає увагу відвідувачів макет майстерні гончаря. Нещодавно експозицію відділу етнології було доповнено одним із найпоширеніших на Черкащині допоміжних занять – бджільництвом. Подані основні етапи його розвитку (бортництво, колодно-пасічне бджільництво та сучасний тип пасічникування), пасічницькі традиції та звичаї. Увазі відвідувача представлено одне із найцікавіших явищ українського народного живопису – писанка.
Відділ методичної та пам’яткоохоронної роботи
Відділ методичної та пам’яткоохоронної роботи надає методичну допомогу з питань поліпшення діяльності громадських музеїв, обліку та збереження музейних колекцій, удосконалення та оновлення діючих і створення нових музейних експозицій.
На території Черкаської області діють понад 300 музеїв та музейних кімнат на громадських засадах. Музейні заклади на громадських засадах - це музеї та музейні кімнати за профілями: музеї історії сіл, організацій, підприємств, шкіл, меморіальні музеї. Інформація про них збирається, систематизується, опрацьовується.
Важливим напрямком роботи відділу є популяризація знань про пам’ятки історії та культури, спонукання населення до їх збереження, ведення електронної бази, виступи на радіо і телебаченні, проведення тематичних екскурсій, онлайн-лекцій, участь у наукових конференціях, написання статей про пам’ятки історії.
Спільно з науковцями та краєзнавцями працівники відділу долучаються до вшанування пам’яті героїчних подій, встановлення меморіальних знаків і пам’ятників, беруть участь у проведенні заходів по підвищенню кваліфікації працівників культури.
Відділ науково-просвітницької та виставкової роботи
Відділ науково-просвітницької та виставкової роботи займається організацією, проведенням та обліком оглядових і тематичних екскурсій, виїзних занять, лекцій, музейних вечорів, музейних свят, презентацій, майстер-класів та квестів; методичною підготовкою екскурсоводів; комунікацією з громадськістю і ЗМІ; рекламно-інформаційною діяльністю; організацією, створенням та супроводом тематичних виставок, інформаційним забезпеченням онлайн-проєктів музею.
Пріоритетними є освітні програми для дітей, підлітків та студентства. Їх мета полягає в духовному розвитку підростаючого покоління, поглибленні знань з історії своєї країни та рідного краю, культури, традицій, народної творчості на основі першоджерел, якими є музейні експонати. Тому досить часто на базі музею проводяться тематичні уроки-екскурсії, гутірки, майстер-класи, виховні години та уроки мужності. Всі ці заходи максимально адаптовані до шкільної програми, одночасно креативні й захоплюючі, тому навчальний процес є цікавим, у ньому враховано індивідуальні потреби дітей.
Освітні та наукові програми розроблені також для студентської молоді. Це стосується освітніх програм з історії, біології, археології, літературознавства та дизайну.
Постійно розробляються і впроваджуються нові форми роботи: авторські екскурсії, вечірні екскурсії, лекції-демонстрації, тематичні гутірки, екскурсії вихідного дня, екскурсії-вікторини, екскурсії з музичним супроводом. Музейні працівники проводять майстер-класи: «З історії письма», «Школа кам’яного віку», «Малювання пальчиками», «Дудлінг», «Листівка – шейкер»,«Квіти із атласних стрічок», «Скрапбукінг», «Декупаж на скляній пляшці», «Ниткова філігрань», «Холодна порцеляна» та інші.
Важливою формою науково-просвітницької діяльності музею є творчі зустрічі та пам’ятні акції.
Наукова бібліотека
Наукова бібліотека обласного краєзнавчого музею є науковим, інформаційним та культурно – просвітницьким підрозділом КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» ЧОР і була організована майже разом з музеєм у 1920-х рр. Книжкові фонди налічують понад 14 000 примірників. Бібліотека укомплектована науковою, навчальною, довідковою, методичною, періодичною та іншою літературою.
Одним з найцінніших надбань бібліотеки є фонд рідкісної книги, де зібрано понад 3 000 тисяч унікальних видань. Бібліотека забезпечує науково – просвітницький процес музею обслуговуючи наукових співробітників музею, працівників структурних підрозділів та надає можливість доступу до першоджерел усім бажаючим, згідно Правил користування бібліотекою.
