Музеї-відділи

Музей історії села Старосілля.
Музей історії села Старосілля було створено у 1960 році у приміщенні місцевого Будинку культури як музей п’ятисотенного руху. В 1971 році експозицію музею було перенесено у будинок Марії Сафронівни Демченко.
У 1985 році створено нову експозицію музею у приміщенні будівлі середньої школи. Створювали експозицію художники Київського художнього фонду Ю. Шатілов та А. Скутін.
У 1991 році наказом директора музей перейменовано у музей історії села Старосілля.
Експозиція музею розміщується у чотирьох залах, де експонується близько 3000 експонатів основного та науково-допоміжного фонду. 
У першому залі музею розміщується експозиція, що знайомить з археологічними знахідками на території села.
Другий зал музею присвячений п’ятисотенному руху та голодомору.
Третій зал розповідає про село та його жителів у період Другої світової війни. Окремий комплекс присвячений уродженцям села, учасникам війни на Сході України. 
Четвертий зал – післявоєнна відбудова села та сучасний період. 
Музей відкрито з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17.00.
Вихідні субота, неділя.

Музей - садиба Героя України В.Чорновола
Музей-садиба Героя України В.Чорновола було відкрито 24 грудня 2007 року в с. Вільховець Звенигородського район, Черкаської області. Саме в цій будівлі пройшли дитячі та юнацькі роки В.Чорновола. 
Музей включає в себе: хату з прибудовою, сарай, погріб, колодязь, альтанку. В зібранні музею 1235 предметів основного фонду. Це особисті речі політика-дисидента, фотографії, книги, документи про його діяльність.
Музей працює з 9.00 до 17.00 щоденно, крім неділі та понеділка.

Музей Т. Шевченка в с. Мошни
Музей Т.Г.Шевченка у с.Мошни Черкаського району - наймолодший український музей, присвячений Кобзарю. Відкритий 9 січня 2014 року до 200-літнього ювілею поета, в колишньому будинку поляка Нагановського, де в середині ХІХ ст. знаходився заїжджий двір. Саме тут , зупинявся поет після звільнення з-під арешту, під час своєї останньої подорожі Україною 1959 р. Загалом, Мошни посідають одне з помітних місць у сучасній шевченкіані, адже Тарас Григорович неодноразово тут бував у своїх знайомих та друзів.
Від заїжджого двору зберігся житловий будинок, де було розміщено основну експозицію музею. У кімнатах виставлено оригінальні меблі XIX століття, домашнє начиння, вишиті рушники, ікони. Усі будівлі на подвір'ї колишнього заїжджого двору – стайня, колодязь та погріб. відтворені за описами і малюнками. 

Мліївський меморіальний музей родини Симиренків
Мліївський меморіальний музей родини Симиренків, українських промисловців, учених та меценатів, було відкрито 25 листопада 1970 року. Ініціатором його створення  та першим екскурсоводом був тодішній директор Мліївської садстанції ім. Л.П.Симиренка Микола Артеменко. 
Музей розмістився у будинку, збудованому у 1855 році Федором та Платоном Симиренками. 1859 року в цьому будинку гостював Тарас Шевченко. Тут також бував автор гімну України Павло Чубинський.
Зібрання музею становить понад чотири тисячі експонатів.
Експозиція розміщена в 11залах, де можна побачити речі родини Симиренків, фотографії та документи, пов’язані з колишніми власниками садиби. Цінними експонатами колекції музею є рідкісні наукові видання, наукові праці Левка й Володимира Симиренків та інших помологів Мліївській науково-дослідній станції помології. 

Відділ Музей однієї книги «Кобзаря» Т.Г. Шевченка
Музей однієї книги «Кобзаря» Т.Г. Шевченка було відкрито 19 травня 1989 року на честь 175-річчя від дня народження поета. Розташований у меморіальному будинку по вул. Байди-Вишневецького, 37 , в якому з 18 по 22 липня 1859 р. у родині купців Цибульських проживав Т.Г. Шевченко. На початку ХХ ст. будівля була реконструйована і частково змінила свій зовнішній вигляд. У 1989 р. на будинку встановлено меморіальну дошку і вісім тематичних бронзових композицій за мотивами творів з «Кобзаря» (художник Кущ А. В.).
В експозиції висвітлено історію видання творів Т. Г. Шевченка, джерела його творчості, найцікавіші прижиттєві, посмертні та сучасні видання, показано еволюцію ілюстрування Шевченкових поезій. Експонуються також «Кобзарі» в перекладах на мови народів світу.
Окремий зал присвячено перебуванню Т.Г. Шевченка у Черкасах.
У музеї діє шевченківська вітальня, в якій постійно змінюються мистецькі та літературні виставки та проходять різноманітні культурно-просвітницькі заходи.