Головне меню
 
Новини          Архів подій

        Ідея створення у Черкасах краєзнавчого музею зародилась у колі інтелігенції тодішнього повітового міста на початку ХХ ст. Однак, вона залишалась нереалізованою, оскільки, як зазначалось у рішенні міської думи, прийнятому у відповідь на звернення громадян 1908 - 1909 рр., у міському бюджеті  на будівництво музею не було коштів.

     Приступити ж до практичного втілення в життя задуму про створення в Черкасах музею ентузіастам краєзнавчої справи вдалося лише у 1918 році. Ініціативну групу, до якої увійшли представники місцевого осередку  товариства «Просвіта» і вчительської громадськості міста, очолив тоді невтомний дослідник історії краю Дмитро Панасович Бочков.

alt
Кушнір Алла Андріївна,
директор музею

  Основою  музейної колекції стали матеріали 35-го Орловського і 36-го Брянського   полків, які дислокувалися у Черкасах. Зокрема полкові реліквії, військові знамена, зброя,  золоті та срібні речі.

    До фондів  музею почали надходити картини, гобелени, килими, різні коштовні речі з  панських маєтків. Населення міста передавало предмети побуту та знаряддя праці.

   Відкриття музею відбулося у травні 1918 року про що, засвідчує лист міського  осередку «Просвіта» від 17 жовтня 1919 року за №606 на адресу керівництва  Київської губернії.

   Музей розмістився у будинку по вулиці Гоголівській, 115. Згідно архівних документів він називався спочатку Черкаський історико-педагогічний ім. Т.Г.Шевченка, а потім - Науковий історико-педагогічний музей Черкащини.

  Початок 1920-х років став для колективу музею не лише періодом активного розгортання науково - освітньої роботи, а й часом пошуку нових форм організаційної структури, яка б відповідала вимогам до музейної установи.

  У той час діяли такі відділи: природничий, історико-археологічний (з картинною галереєю) та етнографічний. В експозиції були представлені унікальні твори українських, російських та європейських художників, які були вилучені з маєтків графів Бобринських, Балашових, Браницьких, Кантакузенів.

  Привертали увагу речі чумацького і селянського побуту, колекція писанок, зразки виробів місцевих гончарів, геологічні та палеонтологічні знахідки. Вагомим поповненням музейної експозиції стали археологічні знахідки, зібрані в наступні роки науковими працівниками музею під час розкопок на території краю. Зокрема, речі з могильника черняхівської культури II-IV ст. н.е. поблизу села Матусів Златопільського (тепер Полянського) району, знайдені в 1926-1927рр.

  У 20-ті роки в музеї була створена меморіальна кімната Т.Г.Шевченка, в якій експонувалися перші видання «Кобзаря», оригінальні матеріали, пов’язані з перебуванням поета на Черкащині. Серед них ― старовинні різьблена палиця і дерев’яна чарка, які він залишив у сім’ї Цибульських, перебуваючи 1859 року в Черкасах. Найбільш цінні експонати пізніше були передані новоствореному Канівському літературно – меморіальному музею Т.Г.Шевченка.

  На початку 1940-х років музейна колекція налічувала  20800 предметів.

  Значна частина музейної колекції була втрачена під час евакуації  у серпні 1941 року. Ешелон, в якому були унікальні музейні предмети Черкаського та Уманського музеїв знищила фашистська авіацією на роз’їзді Святого Петра за Полтавою.

  Під час тимчасової окупації Черкас гітлерівці нанесли великих збитків музею, сума яких, згідно акта державної комісії від 12 квітня 1944 року, становила 698134 крб. в тодішніх грошах. До Німеччини вивезено понад 200 одиниць рідкісних зразків зброї, картини тощо. Всього ж за роки війни музей не дорахувався майже 4 тисяч експонатів. Частково було зруйновано основне і допоміжне приміщення музею. Підвальний поверх фашисти перетворили у стайню. Після звільнення Черкас від німецько-фашистських окупантів, невеликий музейний колектив, який на початок 1944 року складався із 10 працівників, взявся за відновлення роботи музею.

  До 14 грудня 1944 року – першої річниці визволення Черкас – відкрився новий розділ експозиції «Черкаси у Великій Вітчизняній війні». З травня до кінця року науковими працівниками музею було взято на облік 1541 предмет. За цей же час  музей відвідало 2900 чол., проведено 26 екскурсій.

  У 1948 році Черкаський краєзнавчий музей відносився до категорії міжрайонних, працювали відділи історії та природи. Продовжували поповнюватись музейні фонди, які складали вже 10386 предметів та 1171 ілюстрацій. Книжковий фонд бібліотеки становив 5727 примірників книг для службового користування. Музей відвідало 47147 осіб., було проведено 232 екскурсії.

  Після утворення Черкаської області Черкаський міжрайонний краєзнавчий музей, згідно Постанови Ради Міністрів Української РСР №1054 від 21 липня 1954 року був реорганізований у Черкаський обласний краєзнавчий музей.

  Важливою сторінкою у розвитку краєзнавства області стала участь музейних працівників у створенні унікальної навіть за світовими мірками багатотомної «Історії міст і сіл Української РСР», яка синтезувала тогочасні дослідницькі здобутки майже 3 тисяч професійних істориків та краєзнавців.

  Наявна матеріальна база обласного музею не відповідала вимогам часу необхідно було будувати нове приміщення музею. До цього висновку прийшла комісія Черкаського облвиконкому,  обстеживши будівлю діючого музею, зазначивши  її практичну непридатність для використання. Такого ж висновку  у 1971 році дійшли і спеціалісти обласного відділення проектного інституту «Укржитлопроект», які встановили зношеність приміщення в 72,3 процента, а також неможливість його капітального ремонту. Виходячи з цього, Міністерство культури УРСР і облвиконком своїм рішенням дозволили закрити музей для відвідувачів з 28 червня 1973 року. З цієї дати розпочався якісно новий, позначений напруженою працею, період в історії музею, який тривав понад 10 років. Зусилля колективу і його керівництва віднині концентрувалося на таких головних напрямках: наукове комплектування музейних колекцій, яких не вистачало для створення нової повноцінної експозиції; розробка концепції і тематико-експозиційного плану; вирішення складних питань, пов'язаних з проектуванням та будівництвом нового приміщення музею.

  У стислі строки відомі черкаські архітектори С.М. Фурсенко, М.Я. Собчук та Л. К. Кондратський, працюючи у тісному контакті з колективом музею, який з серпня 1973 року очолив Герой Радянського Союзу М. Є. Малущенко, розробили оригінальний індивідуальний проект нової споруди.

  Пам'ятною віхою в історії музею стала весна 1978 року, коли 17 квітня відбулася перша організаційна нарада на будівельному майданчику.

  8 травня   1985 року в літописі музейної справи  Черкащини займає особливе місце. Цього дня,  напередодні світлого свята Перемоги, відбулася довгоочікувана подія – відкриття для відвідувачів нового приміщення обласного краєзнавчого музею.

 Тисячі черкащан та гостей краю відвідали експозицію музею, знайомлячись з історією Черкащини та мальовничою природою Шевченкового краю.

  1989 року в Черкасах було відкрито унікальний музей книги «Кобзаря» Т.Г.Шевченка. Ця надзвичайно важлива подія була присвячена  175-річчю від дня народження Кобзаря. Цей музей є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею.

  1993 року за значний внесок у розвиток українського краєзнавства, збереження і популяризацію унікальних пам'яток матеріальної і духовної культури Всеукраїнська спілка краєзнавців першому в Україні присвоїла обласному краєзнавчому музею почесне звання лауреата премії імені Д. Яворницького.

 

 

 
Rambler's Top100

Історія музею | Виставки | Фотогалерея

Черкаський обласний краєзнавчий музей
Адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Слави 1
Телефони: (0472) 37 – 20 – 91, 45 – 11 – 16, 45 – 11- 22, 45 – 11 - 46
e - mail: ckoblmuz@ukr.net