м. Черкаси вул. Слави, 1 | Київстар: 097 098 36 76 Міський номер: (0472) 37 20 91

Науково-дослідний відділ етнології.

        Експозиція відділу етнології знайомить із найпоширенішими ремеслами, промислами Черкащини: прядильно-ткацьким, вишивкою, гончарством, ковальством, стельмаством, теслярством, бондарством, лозоплетінням, писанкарством, землеробством, бджільництвом в системі народного календаря з розкриттям обрядів та звичаїв, технік та технологій виготовлення.

       Зали побудовані за принципом колекційного показу. Матеріали зібрані на території Черкащини і датуються кін. XIX – поч. XX ст.

       Прядильно-ткацький промисел показано через значну кількість знарядь праці, що дає можливість відтворити довготривалий процес обробітку сировини аж до її кінцевого продукту – тканини різних типів.

        Досить широко в експозиції представлено вишивку кін. XIX – поч. XX ст. в елементах традиційного одягу та інтер’єрних речах.

       Характерною особливістю вишивок краю є поєднання до 10-15 технік на одному виробі, що додавало йому вишуканості та неповторності.

Регіональні особливості Лівобережної і Правобережної Черкащини яскраво демонструють комплекси народного одягу.

       Доповнює тему вишивки на одязі вишивка інтер’єрних речей: скатерок, підзорів та рушників. Останні представлені у своєму різноманітті: кілкові, утирачі, стирники, весільні, похоронні, подарункові, божники, “аплікативні”, “чернецькі”, “тамбурні” рушники.

       Цікавим експозиційним комплексом є ковальство. У кінці XIX – початку XX ст. на Черкащині майже в кожному селі була кузня, а інколи їх функціонувало до п’яти.

      Ковалі тісно співпрацювали із стельмахами, які виготовляли конструктивні деталі до возів та саней. Привертають увагу ярма для двох волів та люшні, що вміщують різьблену орнаментацію.

Досить широко представлено посуд із дерева, різний за призначенням та розмірами.

Теслярство і столярство виділені в експозиційні комплекси.

Привертають увагу речі виготовлені технікою плетіння (знаряддя рибальства, предмети домашнього вжитку). Серед різноманіття кошиків – кошики з плоским бочком для сушіння ложок біля печі, а також засоби лову риби: “кобза”, “верша”, “скрипка”, “садок”.

Окремий комплекс експозиційних матеріалів розповідає про заняття сільським господарством, демонструє вироби із дерева, без яких було складно обійтися в повсякденному житті.

Гончарні вироби ІІ-ї половини XIX – початку XX сторіччя репрезентує дуже давня за походженням чорнолощена (сива, димлена) кераміка (с. Пастирське Смілянського району). На теперішній час практично жоден осередок гончарства не функціонує. Привертає увагу відвідувачів макет майстерні гончаря. Нещодавно експозицію відділу етнології було доповнено одним із найпоширеніших на Черкащині допоміжних занять – бджільництвом. Подані основні етапи його розвитку (бортництво, колодно-пасічне бджільництво та сучасний тип пасічникування), пасічницькі традиції та звичаї. Увазі відвідувача представлено одне із найцікавіших явищ українського народного живопису – писанка.

Post a comment